Медитации для помещения себя в прстранство Любви

Виктория Хрипун

Для мужчин:
Я Мужчина планеты Земля. Я Любящий, Уверенный и Сильный. Я Люблю себя, Я Люблю людей: женщин и мужчин. Я Люблю Землю и всю Вселенную. С благодарностью и любовью Я отпускаю всё, что сдерживало во мне проявления моей Любви. Я открыто выражаю свою любовь к людям и наполняюсь Вселенской Любовью, которая посылается мне от Земли и Космоса и которая воссоединяется во мне. Я становлюсь Вселюбящим и целостным, наполняюсь Любовью, Радостью и Спокойствием.
Я Мужчина планеты Земля. Я люблю и любим. Я сильный, спокойный, уверенный и наполнен Вселенской Любовью во имя Жизни на Земле.
Для женщин:
Я женщина Вселенной, Любящей и Всемогущей. Я обретаю свою силу любить и быть любимой. С любовью и благодарностью я отпускаю всё, что сдерживало меня в раскрытии своей любви, своей женской сущности и своей Женственности. Я становлюсь Женственной, обаятельной и вселюбящей. Я излучаю Вселенскую Любовь, Я излучаю Радость и Спокойствие, я излучаю Нежность и Ласку. Я люблю и любима Вселенной и людьми: мужчинами и женщинами. Я люблю себя, Я люблю Землю, Я люблю Вселенную и Бога, а они любят меня как Женщину Планеты Земля Вселенской Любовью.

Используя медитацию желательно: представлять себя, Землю, Вселенную. После этого поблагодарить: Спасибо Вселенная, Спасибо Земля, Спасибо мне самому.

практика використання казки "Школа Сонячного Їжачка"

робота із казкою "Школа Сонячного Їжачка" по суті є психоенергетичною технологією ефективної взаємодії дорослого і дитини. Дитина, граючись, оволодіває практиками енергетичного захисту, наповнення енергіями стихій води, повітря, вогню і землі, енергією рослин, вчиться трансформовувати свої образи, страхи і невпевненість у любов і спокій. Все це дозволяє гармонізувати взаємини, краще сприймати інформацією, своєчасно відновлюватись і бути здоровими як дітям, так і дорослим.
Ось що пишуть вчителі у щоденниках спостережень у процесі роботи із казкою О.Коробейнікової "Школа Сонячного Їжачка):

ПРОКОПЕНКО Л.М. ( вчитель початкових класів зош №11 м.Сміла, 2010р.) :

• Всі з нетерпінням чекали останнього уроку, щоб далі дочитати про Сонячного Їжачка. Вправу "любов до себе" повторювали двічі. Сподобалось! Після уроків виходил тихі, можливо дещо вражені або заінтриговані... (6 день роботи із казкою)
• "Уроків нам не треба! Давайте одразу про Сонячного Їжачка!" Такими словами зустрів мене "посол" від класу на 7 день знайомства із казкою.
• 8 день. Вправа "одягання сонячної шубки". Несподіваний день. Одягання шубки сподобалося всім. Дехт одягав шубку демонструючи всі подробиці цього процесу. Смішно було спостерігати, але з'ясувалося, що діти бояться набагато більше, ніж я думала
• день десятий. В розклад необхідно ввести "урок Сонячного Їжачка". Діти долучають до нашої "Школи" своїх батьків і бабусь...
• Опрацювавши посібник О.Д. Коробейнікової дійшла висновку, що це дійсно дивовижна психологічна інформаційн-енергетична методика, яка дозволяє швидко і якісно змінити не тільки власне життя, але й допомогти близиким і рідним людям. Читаючи книгу, ніби відчуваєш як слабкі негатвні риси перетврюються у Силу Успіху.
• Діти в класі (1 клас) стали іншими. Це відчувається в усьому: в поведінці, у ставленні один до одного, у самооцінці...

Спостереження за учнями 2 класу Смілянської гімназії ім. Сенатора, проведене вчителем Божко О.О.:
Відчуття дітей:

·                            після "одягання сонячної шубки" - відчув тепло у животику, покращився настрій, захотілося спати, хочеться літати;

·                            після впрви "Моя найголовніша образа" - стало спокійніше, немає болі у грудях, відчув тепло усередині, хочеться усміхатися, подобрішав;

·                            після вправи із дзеркальною пірамідкою - не болить голова, відчуваю тепло в середині, стало спокійно, краще розумію інших;

·                            після завершення першого читання казки - "Я більше не ображаюся на маму, яка зайнята доглядом за маленьким братиком", "Ми з татом стали більше спілкуватися і я його вибачила (батьки розлучені). Я знаю, що він мене любить", "Мама перестала давати мені "щигля" за неправильні відповіді при вивченні таблиці множення. Мені це було неприємно", "У мене покращилися стосунки із таом, який раніше бив мене кулаком пошиї, якщо я неслухався", "Я стала дружити із старшою сестрою, яка раніше мене била і не пускала у свою кімнату", "Я вибачив свою маму і мені стало легше".

ВІДГУК вчителя початкових класів Котельнікової Л.Б., Умань 2012 рік

Діти зрозуміли Лисенятко, Ведмедика і Зайчика і полюбили Сонячного Їжачка. А ще вони справді стали менш вразливі емоційно та фізично. Вони навчилися не піддаватися труднощам, боротися з негативними думками, страхами. Автор переконав їх у важливості любити та цінувати себе, поважати інших, радіти життю, просто щасливими, перетворювати руйнівну силу думок і емоцій в життєву силу творення. Книга О.Коробейнікової «Школа Сонячного Їжачка» це не просто цікава казка для дітей, а й дуже важлива і необхідна настільна книга  для бабусь, дідусів, мам і тат і для нас, учителів. Книга допомагає зрозуміти, що ж непокоїть дитину, чому  вона часто хворіє, чому неслухняна, чому закрита, відсторонена, чому  сумнівається, чому емоційна, нестабільна.

О.Коробейнікова гармонійно поєднала казкову історію, доступну для дітей, з  серйозними психологічними  наробками науковців.

Важливо, що після знайомства з книгою діти змінилися, навчилися поступатися, прощати, легше ідуть на примирення. Коли одного разу Д. образилась на А. за те,  що та її не почекала  піти разом до бібліотеки, назріла конфліктна ситуація, але образа була відкинута оригінальним способом. Після паузи одна з дівчаток запропонувала «Ну що одягаємо сонячні шубки?» Дівчатка розсміялись і застібнули ґудзички на уявній шубці. А потім стиха вибачились одна перед одною.

Коли ми  читали книгу, дітей питали, що це в них за урок.  Вони відповідали: «Урок, на якому  ми виробляємо хороший характер».

Скоро в школу...

Если Ваш ребёнок идёт в первый класс, желательно знать некоторые особенности подготовки его к школе.
Во первых: выбирать нужно не столько школу, сколько учителя. Ребёнок мжет быть прекрасно подготовлен к школе, но если не совпадают психофизиоогические особенности учителя и ученика, как правило, начинаются проблемы... Например, у учителя сильная и продвижная нервная система, а у ребёнка - слабая и инертная (или наоборот). Такие люди живут в разных темпоритмах и не могут понять как это так все усевают (как я), а он (она) нет... Следует занть и о думинирующих сенсорных каналах вашего ребёнка (аудиальный, визуальный, кинестетический или смешаный тип). Если каналы совпадают, учитель и ученик понимаю друг друга с полуслова, полувзгляда... А если нет - учитель аудиал может говорить: "Я ж тебе 10 раз повторила...", а ребёнок не видел или не записал и в результате не запомнил, не знает и т.д.
Во-вторых: родителям желательно соблюдать хотя бы относительное спокойствие. Чем больше страхов и тревог у родителей, тем сложнее ребёнку. Помним: тревога и страх актуальны, если есть угроза жизни. Во всех остальных случаях, может быть только волнение. Ребёнок, как самое "слабое звено" в семейной системе, часто реагирует на страхи и тревоги родителей проблемами со здоровьем... Иенно в таких случаях может помочь книга Елены Коробейниковой "Школа Солнечного Ёжика". Те разделы сказки, в которых Ёжик учит зверят "работаь" со страхами и неуверенность и те, где идёт речь о "детском варианте" Защиты Гермеса Трисмигиста и наборе энергий в процссе общения со стихиями Земли, Огня, Воздуха и Воды и с растениями.
В-третьих: ребёнку в этот период необходимы любящие, мудрые и поддерживющие родители!