Ось що пишуть вчителі у щоденниках спостережень у процесі роботи із казкою О.Коробейнікової "Школа Сонячного Їжачка):
ПРОКОПЕНКО Л.М. ( вчитель початкових класів зош №11 м.Сміла, 2010р.) :
- Всі з нетерпінням чекали останнього уроку, щоб далі дочитати про Сонячного Їжачка. Вправу "любов до себе" повторювали двічі. Сподобалось! Після уроків виходил тихі, можливо дещо вражені або заінтриговані... (6 день роботи із казкою)
- "Уроків нам не треба! Давайте одразу про Сонячного Їжачка!" Такими словами зустрів мене "посол" від класу на 7 день знайомства із казкою.
- 8 день. Вправа "одягання сонячної шубки". Несподіваний день. Одягання шубки сподобалося всім. Дехт одягав шубку демонструючи всі подробиці цього процесу. Смішно було спостерігати, але з'ясувалося, що діти бояться набагато більше, ніж я думала
- день десятий. В розклад необхідно ввести "урок Сонячного Їжачка". Діти долучають до нашої "Школи" своїх батьків і бабусь...
- Опрацювавши посібник О.Д. Коробейнікової дійшла висновку, що це дійсно дивовижна психологічна інформаційн-енергетична методика, яка дозволяє швидко і якісно змінити не тільки власне життя, але й допомогти близиким і рідним людям. Читаючи книгу, ніби відчуваєш як слабкі негатвні риси перетврюються у Силу Успіху.
- Діти в класі (1 клас) стали іншими. Це відчувається в усьому: в поведінці, у ставленні один до одного, у самооцінці...
Спостереження за учнями 2 класу Смілянської гімназії ім. Сенатора, проведене вчителем Божко О.О.:
Відчуття дітей:
Відчуття дітей:
· після "одягання сонячної шубки" - відчув тепло у животику, покращився настрій, захотілося спати, хочеться літати;
· після впрви "Моя найголовніша образа" - стало спокійніше, немає болі у грудях, відчув тепло усередині, хочеться усміхатися, подобрішав;
· після вправи із дзеркальною пірамідкою - не болить голова, відчуваю тепло в середині, стало спокійно, краще розумію інших;
· після завершення першого читання казки - "Я більше не ображаюся на маму, яка зайнята доглядом за маленьким братиком", "Ми з татом стали більше спілкуватися і я його вибачила (батьки розлучені). Я знаю, що він мене любить", "Мама перестала давати мені "щигля" за неправильні відповіді при вивченні таблиці множення. Мені це було неприємно", "У мене покращилися стосунки із таом, який раніше бив мене кулаком пошиї, якщо я неслухався", "Я стала дружити із старшою сестрою, яка раніше мене била і не пускала у свою кімнату", "Я вибачив свою маму і мені стало легше".
ВІДГУК вчителя початкових класів Котельнікової
Л.Б., Умань 2012 рік
Діти зрозуміли Лисенятко, Ведмедика і Зайчика і полюбили Сонячного Їжачка.
А ще вони справді стали менш вразливі емоційно та фізично. Вони навчилися не
піддаватися труднощам, боротися з негативними думками, страхами. Автор
переконав їх у важливості любити та цінувати себе, поважати інших, радіти
життю, просто щасливими, перетворювати руйнівну силу думок і емоцій в життєву
силу творення. Книга О.Коробейнікової «Школа Сонячного Їжачка» це не просто
цікава казка для дітей, а й дуже важлива і необхідна настільна книга для бабусь, дідусів, мам і тат і для нас,
учителів. Книга допомагає зрозуміти, що ж непокоїть дитину, чому вона часто хворіє, чому неслухняна, чому
закрита, відсторонена, чому сумнівається,
чому емоційна, нестабільна.
О.Коробейнікова гармонійно поєднала казкову історію, доступну для дітей,
з серйозними психологічними наробками науковців.
Важливо, що після знайомства з книгою діти змінилися, навчилися
поступатися, прощати, легше ідуть на примирення. Коли одного разу Д. образилась
на А. за те, що та її не почекала піти разом до бібліотеки, назріла
конфліктна ситуація, але образа була відкинута оригінальним способом. Після
паузи одна з дівчаток запропонувала «Ну що одягаємо сонячні шубки?» Дівчатка
розсміялись і застібнули ґудзички на уявній шубці. А потім стиха вибачились
одна перед одною.
Коли ми читали книгу, дітей питали,
що це в них за урок. Вони відповідали:
«Урок, на якому ми виробляємо хороший
характер».
Немає коментарів:
Дописати коментар